Між сотнями рік і струмків Погорини,
У промені сонця і шумі віків,
У самому серці Русі-України
Зросла ти на протязі сивих віків.
Шумщино Земле прекрасна і світла,
В серці назавжди лишаєшся ти!
Милістю Божою нині розквітла,
В щасті й достатку довіку цвіти.
З тобою дружили і мудрість і сила.
Тебе до історії внесли стократ
Повстанські загони і військо Данила,
Поета перо і друкарський верстат.
Ти можеш пишатись своїми синами!
Їх слава і нині гримить по світах,
Їх розумом і золотими руками
Добробут і щастя ти множиш в віках.
                                              

--------------------------------------------------------------------------------

Шумщина – край заповідних, щедрих на дари лісів, чистих джерел і озер, хлібних полів і квітучих садів – шедевр роботи Найвеличнішого Творця.

Шумщина – пререхрестя століть і народів, на якому коли миром, а коли й з кров'ю стрічались торгові шляхи і маршрути могутніх армій, кордони держав та історико-культурні процеси.

Шумщина – колиска, в якій виплекались і зросли талановиті митці, що згодом стали скарбом української, польської, молдовської.. а зрештою – світової культури; музей під відкритим небом, де можна побачити барокові храми сімнадцятого століття і дбайливо відбудований табір українських повстанців, пишні палаци і неповторні у своїй красі пам'ятки природи.

Шумщина – історична земля на півдні Великої Волині. За дев'ять століть своєї писемної історії вона була самостійним князівством і княжою волостю, адміністративним підрозділом “повятув” Жечі Посполитої та імперських “уєздов”. Зараз Шумщина – район у складі Тернопільщини. Розташований на півночі області, межує із Збаразьким, Кременецьким та Лановецьким районами Тернопілля, Рівненською та Хмельницькою областями. Площа району – 830 квадратних кілометрів, населення – 36 тисяч чоловік. В районі налічується 59 сіл та 1 місто районного значення – Шумськ.



Більша частина району відноситься до Подільської височини і лише північна частина знаходиться у межах рівнини Малого Полісся.

Через Шумщину проходять дороги державного значення “Кременець – Біла Церква – Ржищів” та “Острог – Радивилів”, якими район сполучається з Києвом, Львовом, Рівним, Луцьком…

Моя любов пекучо-невгасима —
Оця земля лісів, лугів і плес,
Зневажена сусідами черствими,
Та милувана Господом з небес.
Віки пронісши на своїх раменах,
Достойний в непихатості своїй —
Цей край тихенько світиться для мене:
Знехаяний, непишний, але мій.
І хоч скрекочуть ворони старанні,
Звіщаючи то бідність, то біду, —
Та Шумщика — мов той окоп останній,
З якого я нікуди не піду.
Бо вірю, що преобразиться зримо,
Постане в сяйві тисячі чудес.
Знехаяна чужими... та й своїми,
Та милувана Господом з небес.